Над океаном

Де закінчується дощ, я знаходжу спокій,
Я досить втомлений та чую ледь знайомі кроки
Я серед вулиці, де стіни хмуряться високі
Знову губляться прості слова і у старому блокноті
Вітер, він як завжди не попутній, вітер проти
Тліти буде літо будуть лабіринти й повороти
Вікна темні в домі напроти, наче самотній дотик
Холодні краплі на чорному дроті
Доля це неначе план Б
Коли всесвіт ігнорує тебе
І що мені робити тепер
Куди мене дорога веде